Розвиток координаційних здібностей фристайлістів

Процес оволодіння будь-якими руховими діями відбувається значно успішніше, якщо спортсмен має не лише міцні і швидкі м’язи, гнучке тіло, але й високо розвинуті здібності до керування власними рухами, його основними характеристиками. Високий рівень розвитку координаційних здібностей – основна база оволодіння новими, складнішими видами рухових дій в спортивній діяльності. Від рівня досконалості координаційних здібностей залежить також якість виконання технічних елементів, особливо в мінливих умовах. Фрістайл відноситься до складно координаційних видів спорту і одним із шляхів удосконалення технічної майстерності спортсменів є розвиток їх координаційних здібностей.

В доступній літературі [2, 3, 4 та ін.] висвітлюються питання сутності координаційних здібностей, дослідження ступеню їх розвитку і методики вдосконалення у представників різних видів спорту і вікових груп. Проте, проблема розвитку координаційних здібностей фрістайлістів не вивчалась. Зважаючи на виключно важливу роль координаційних здібностей у зростанні спортивної майстерності та відсутність досліджень, щодо їх стану та особливостей розвитку у фрістайлістів, мета нашого дослідження полягала у тому, щоб науково обґрунтувати та експериментально перевірити методику розвитку координаційних здібностей у фрістайлістів у навчально-тренувальних групах ДЮСШ.

Вона була реалізована через вирішення наступних завдань:

  • Визначити теоретично-методичні основи розвитку координаційних здібностей;
  • Виявити особливості розвитку координаційних здібностей з врахуванням статі, тренувального стажу та кваліфікації фрістайлістів;
  • Розробити методику формування координаційних здібностей у фрістайлістів;
  • Дослідно-експериментальним шляхом апробувати методику розвитку координаційних здібностей фрістайлістів у навчально-тренувальних групах ДЮСШ.

Аналіз літературних джерел показав, що на сьогоднішній день не існує єдиного, усталеного понятійного апарату, щодо координаційних здібностей людини. В зміст автори включають різне число здібностей і описують їх, використовуючи різні терміни і поняття. У визначенні сутності поняття координаційних здібностей ми керувалися результатами дослідження Платонова В.М. та Булатової М.М. Для оцінки рівня розвитку координаційних здібностей фрістайлістів ми використовували тести на визначення здатності до збереження рівноваги, відтворювати м’язові зусилля, напрямок, амплітуду, час, ритм та координацію рухів [1,5].

Ступінь розвитку координаційних здібностей визначався у фрістайлістів першорозрядників, КМС та МС, віком від 14 до 21 року. Рівень досконалості координаційних здібностей оцінювався нами в залежності від вікових особливостей досліджуваних, їх спортивного стажу та спортивної кваліфікації. В табл.1 пропонуються результати дослідження координаційних здібностей у фрістайлістів з урахуванням останнього чинника.

Дані табл.1. свідчать про наявністьрізниці у рівні розвитку координаційних здібностей фрістайлістів різної спортивної кваліфікації. Так. МС і КМС показали найвищі результати при тестуванні здібності до збереження рівноваги (60с) та стійкості до комбінованих навантажень (25 см). Першорозрядники були кращими при відтворенні тривалості короткого проміжку часу (похибка 0,45 с) та відтворенні напрямку руху в зручну сторону (похибка 8,33°) та незручну сторону (похибка 13,33°). Майже однакові показники у фрістайлістів при тестуванні відчуття ритму, кількість помилок допущених МС і КМС дорівнює 3,33 рази, а першорозрядниками 3,55 рази. Дещо кращі показники у МС і КМС ніж у першорозрядників при тестуванні координації рухів та відтворенні амплітуди. Розроблена нами методика розвитку окремих складових координаційних здібностей у фрістайлістів передбачає базове і спеціальне спрямування.

Зміст данної методики включає необхідні в тренувальному та змагальному процесі фрістайлдістів можливості відтворювати: час, динамічні зусилля, напрямок, амплітуду; переключення тонусу м’язів та переключення в складно координаційних вправах.

Сформована нами методика розвитку координаційних здібностей фрістайлістів передбачає:

  • дотримання послідовності розвитку координаційних здібностей у відповідності з результатами тестування;
  • Врахування напрямків розвитку координаційних здібностей на основі провідної ролі сенсомоторної системи в їх механізмах;
  • Поступове систематичне підвищення складності фізичних вправ, як умови реалізації принципу розвиваючого навчання у фізичному вихованні.

Розвиток координаційних здібностей фристайлістів

Табл. 1. Середньостатистичні показники тестування кз фрістайлістів різної спортивної кваліфікації

Після реалізації експериментальної методики нами було проведено повторне тестування для виявлення рівня розвитку координаційних здібностей у фрістайлістів різної спортивної кваліфікації. Результати тестування (табл. 1.) свідчать про наявність зрушень у рівні розвитку окремих елементів координаційних здібностей фрістайлістів, як вищої так і нижчої спортивної кваліфікації.

Так, при відтворенні м’язових зусиль МС і КМС приріст результатів становить 91% правою рукою та 95% лівою, а при відтворенні часових проміжків тими ж спортсменами приріст дорівнює 94% на корткому та 65% на довгому проміжку часу. У першорозрядників приріст дещо менший і відповідно становить: при відтворенні м’язових 75% і 57%, а при відтворенні часових проміжків – 78% і 62%.

Показники тесту на розвиток здібності до відтворення амплітуди рухів МС і КМС зросли в середньому на 55%, а першорозрядників на 61%.

В наслідок експерименту значно покращилась здібність до відчуття ритму. Так, у МС і КМС приріст становить 65%, а у першорозрядників 44%.

Суттєве покращення спостерігається при тестуванні координації рухів у фрістайлістів. Так, у МС і КМС приріст результатів дорівнює 65%, у першорозрядників – 63%.

Показники розвитку здібностей до відтворення напрямку МС і КМС зросли на 52% – в зручну сторону і на 67% – в незручну сторону. У першорозрядників приріст відповідно становить 49% і 55%.

Найменший приріст результатів спостерігається у першорозрядників при тестуванні здібності до збереження рівноваги та стійкості до комбінованих навантажень і відповідно дорівнює 21% і 24%.

Таким чином, результати впорвадження в тренувальний процес розробленої нами методики свідчать про наявність позитивних зрушень у розвитку координаційних здібностей фрістайлістів та про дієвість такої методики.

Автор: Надія Грабик

Література:

  • Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности, одарённость, талант. – К. : Вежа, 1997. –с. 104- 108.
  • Лях В. И. Взаимоотношение координационных способностей и двигательных навыков: теоретический аспект // Теория и практика физической культуры. – 1991. – №3. – с.31-36.
  • Лях В. И. Координационные способности школьников // Физическая культура в школе. – 2000. – №4. – с.6-12.
  • Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. – К.: “Олімпійська література”, 1995. – с.257-259.
  • Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: “Олимпийская литература”. – 1997. – с.300-311, 439-442.

Post Comment