Алпайн (alpine), він же карвінг (carving), він же жорсткий сноубординг (hardbooting), був зачатий на самому початку історії сноуборду як дисциплінарна сторона спорту. Після всесвітнього буму кінця восмедісятих-початку дев'яностих, алпайн почав марніти. Інтерес до жорстких дошках на глобальному рівні продовжує падати і великі компанії залишають жорсткий ринок одна за одною. Тим не менше, це зовсім не означає, що карвінг приречений на зникнення. На тлі корпоративних похорону жорсткого стилю ставати краще помітний успіх лідерів індустрії і дрібних компаній. Ось уже два зимових Олімпіади поспіль алпайн транслюється по телебаченню і згадується у виданнях транснаціональних компаній, від яких залежить майбутнє багатьох молодих видів спорту.

Дідусь, мені трохи незручно про це питати, але, все ж таки, невже Ваш вік не обмежує ваше катання?

Та не тремти же ти! Карвінг потребує кількох років шліфування. Середній вік досвідченого Карвера зашкалює за 30. В основному, майстерність приходить до 23-25, якщо займатися серйоздно починаючи в самому ніжному віці.

"Стaріками" називаються ті, кому за 40. 30-ти річні катають також добре, як і "молоді". Перевір результати міжнародних гонок цього року. Канадцеві Фосету за 30. І це - про-гонщики. Рекреціонние Карвер "живуть" набагато довше.

Дід втратив 5 кг тільки за останній місяць. Вага Діда і будь-якого атлета його рівня визначається тренуваннями і дієтою. Зараз у Діда сезон змагань і він у відмінній фізичній формі. Взимку Дід збирається набрати принаймні 7-10 кг. Дошку на наступний сезон Дід замовляє під свій "зимовий вагу".

Дід гарячий, Дід не п'є, і Дід голиться, щоб молодше виглядати. Надто вже багато дівок молодих-гарних на схилах. А ревнивих хлопців ще більше!

Якщо серйозно, то атлетизму для будь-якої дисципліни на снігу потрібно предостатньо. Фрістайл нітрохи не "гірше" карвінга, в плані фізичних навантажень. Карвінг - не є наступний щабель розвитку доскера. По-моєму все тут присутніх приймають це за даність.
Як завзятий мотоцикліст скажу так: різниця між спорт-байком, Харлєєм і машиною дуже схожа на різницю між карвінгом-рейсом і іншим сноубордингом. В основному - це різниця у відчуттях.

Можна в двох словах описати цю різницю?

Коли Дід дивиться на FREESTYLE, він сміється як у цирку. Коли шкребе кантами FREERIDER, Дід усміхається. Коли Дід застібає жорсткий креп на своїй 2ух метрової дошки, він одягає памперс.
І ви ніколи не користуєтесь м'якими дошками?

Дід вообше не вживає нічого м'якого, крім манної кашки перед мега-карвінгом в суботу.

А ассиметрики?

Асиметричні дошки прийшли до нас із давніх часів, коли світські дами пили ацетон, щоб їх сеча пахла фіалками. Ассіметрік-це пережитки. Це зрозумів вже сам Вітеллій.

Дідусь, а в чому різниця між карвінгом і гоночним сноубордингом? Адже екіпірування практично однакова:

Ці два стилі - дві різні різниці. Стійки, боти, дошки і техніка дуже відрізняється. Не буду зараз вдаватися у подробиці кожної деталі, але основні відмінності дощок і стилів катання постараюся коротенько викласти. Готовий? Поїхали!

Існує два стилі, або дві школи Фрікарва-Європейська та Американська. Європейці в більшості своїй люблять їздити нізехонько-нізехонько, протираючи свої геїв курточки про мяханькій сніг. Для їх характерного стилю потрібні дошки м'якше, ширше, і коротше. Ширина дошки дозволяє цим бравим молодцям використовувати кути порядку 45-50 градусів ззаду і 50-60 спереду, що, у свою чергу, дозволяє їм лягати на сніг під час повороту витягаючись. Сніжок в горах Європи водиться, схили не особливо обмежені по краях, сезони довгі, умови казкові. Під рисою ми маємо рай Фрікарва. Коли дивишся на Европеіцев, не забувай, що вони катаються в Райських умовах.

Американська школа Фрікарва ділиться на дві частини: Східну і Західну. Такий поділ визначено географічними та кліматичними особливостями двох узбереж. На сході суцільний лід, в той час як на Заході - сніжок м'якенька.

Західні Карвер мають тенденцію кататися на широких і нізеханькіх дошках (19-21 см/160-175 см), у той час як на східному узбережжі прийнято мати дошки довжиною 170-215 см і талію 17-19 см. Західні друзі зазвичай не вихваляються технікою , і їм наплювати на утримання канта на льоду. У них льоду не буває. Так що Аспенская і Таховская компанії-це типові Фрікарвери із замашками на Фрірайд. Дошки їхні широкі і м'які. Кути не так круті, і ноги розставлені не дуже широко. Досить часто їх коліна обтяжують один до одного, а іноді навіть стикаються!

Така справа на Сході не пройде. Ось чому большості Бомер (так вони себе називають) рекомендує кути ближче до 60 градусів. Дошки наших східних товаришів жорсткіше, кути більше, ноги расставліни ширше, техніка точніше. Вони можуть як і всі "лягти", але не можуть витягнутися. Кути кріплень не дозволять. Зате з їх технікою фрікарва цілком можна жити на будь-якому схилі, в будь-яку погоду.

Тепер Гонщики. Це окрема стаття. Не дивлячись на те, що деякі люди вважають Рейс наступним етапом еволюції після Фрікарва, я з цим не згоден. Це зовсім-зовсім інше.
Дошки-НАБАГАТО жорсткіше, що часто видно по товщині і відчутно при використанні. Якщо ми говоримо про останні тренди в гоночних дошках, то їх довжина визначається виключно гоночним курсом, рівно так само як і радіус. Їх товщина початку помітно зростати в останні роки. Після того, як по світу прокотилася ассиметричная чума, дошки помітно схудли. Тепер же спостерігається процес їх потолстенія. Прямо Зрілий Вік: той час, коли широкий розум і тонка талія міняються місцями. Так ось, талію у гонщиків стало розносити від того, що вони почали використовувати кути ближче до 45 ніж 60 градусів. Ідея перегонів полягає не в тому, щоб красиво сьехать, і не в тому, щоб утримати кант, і навіть не в тому, щоб низько лягти і встати. Ідея перегонів тільки одна: знайти будь-який спосіб позбутися від зайвих секунд. Тенденція широких талій демонструє необхідність БАЛАНСУ як головної складової ланки успіху в гонках. Спортсмени стоять, а не лежать, скребуть кантами, а не намагаються утримати їх в що б те не було, махають руками на всі боки, а не балансують ними, як ваги. Їм головне швидко їхати, а красиво це чи ні питання не стоїть.

Зауважу, що большості (з тих кого я знаю) гонщиків люблять пофрікарвіть. Інтерсно, що в такі моменти вони більше схожі на людей, ніж Олімпійців. Дошки за 2 метри, кути друіе, і пузом пошкребти про сніг завжди готові. Навіть чорти з Пайп знаходять людське обличчя, коли стають на Фрікав-дошку.

У висновку, Дід знайомий з представниками всіх вище представлених шкіл Фрікарва і деякими гонщиками. У принципі, Дід і сам гонщик, з золотими медаль і титул, але прихований, як гей в Американській Армії. Так що якщо де Дід і виграє, він ніколи нікому і нічого:

А японські Карвер? Їх відео на www.carvingmachine.com просто вражає:

Щось дуже багато народу тут відчуває оргазм від їх їзди. У мене склалося враження, що большості вони подобаються виключно через позитивних відгуків інших.
Не подобається вони мені з-за замкнутості стилю. На перший погляд все виглядає еффектно, але якщо придивитися ближче, то можна помітити деякі рамки, в які цей стиль сам себе заганяє.
По-перше, все відбувається на досить великій швидкості, але з одним дуже великим АЛЕ. Поверхня-то практично плоска! Ухил невеликий, розігнатися можна більше 100 км / год, і поворот закласти радіусом 100 метрів. А чи добре це? А чому нам не покажуть тих же сноубордистів на гірках крутіші? Extreemcarve-покрутіше, або Vermont-крутіші? А чи не тому, що не ходять Японці на круті гірки щоб не ганьбитися. Є у мене таке припущення.
По-друге, стійка більшості японських Карвер залишає бажати кращого. Коліно в калено, вузька ВИСОКА стійка, ведуча нога практично пряма. Бяка! Таке враження, що їздять вони на Skwal-ax, а не на повноцінних дошках.
І по-третє, трюки типу fakie на мій взляд треба залишити "фрі"-стаілерам.
Рекомендую подивитися відео з Вермонта і Альп для порівняння. Вермонскій стиль уневерсальний, Європейський, на мій погляд, найкрасивіший.
Vermont 2002:
http://www.pressuredropsnowboards.com/eces/video.html
Extremecarving:
http://www.extremecarving.com/

Якщо б я вибирав Карвер за стилем катання, моїми фаворитами були б Patrice Fivat (S) і Curt Debartolo, CMC (US).
Повторюся. Мої висновки засновані на ВІДЕО, в якому я не побачив крутих гірок. Є припущення, що крутих гірок не показали навмисно. Тому й висновки про замкнутість стилю.
Техніка большості "Бомер" також недосконала. Саме поняття "Бомбер" збірне. Фін Дойл, засновник компанії www.bomberonline.com знаходиться в штаті Колорадо. Большінсвто ж справжніх "бомберів" живе на східному узбережжі. Катає "професійно" людей десять. Саме вони-то - самі небагатослівні в мережі. Екстраполяція одного прикладу "Бомер" і порівняння його з одним стильним японцем є злочин. В інституті, дай Бох, цього навчать.

Гостював я в них, з усіма перезнайомився і знаю хто там на що здатний. З найбільш крикливих Бомер тільки пара людей говорить справу. Решта штовхають фуфло.
У цьому році я знову збираюся в Вермонт і в Альпи. Я вже говорив, що європейський стиль мені ближче до серця (скребущему про сніг на 100 км / год). З Патрісом і його бойфрендом я особисто не знайомий. Сподіваюся підправити це в прийдешньому сезоні.

Під рисою отримуємо:
1. Якщо хочеш їздити з повноцінних гірок, подивися ще раз японське відео і не роби все те, що там показано.
2. Якщо хочеш їздити як Bomber, тримайся кутів ближче 60 градусів + / - 5 залежно від дошки або умов. Розсунемо кріплення до мінімум 48 сантиметрів (центр-центр), НЕ використовуй Canting. Підніми задню п'яту 2-2.5 cm, і передній носок 0.00-1 см (Носок можна не піднімати.)
3. Якщо хочеш їздити як Euros, прочитай всі рекомендації на їх саіте. Цікаво.
4. Якщо хочеш "ганяти", тримайся ближче 45-55.

Вузька дошка з кутами близько 60 градусів - це норма для Карвера Східного узбережжя?

Це не зовсім так.

Законодавець жорстких мод Курт Дебартоло, він же СМС, віддає перевагу моделі шириною 17.5 см. Однак не варто забувати, що СМС катає в бутах 25 розміру (нога у нього 26.5 см). Що в свою чергу, дозволяє йому використовувати кути 58 ззаду і 62 спереду. Большості ж дощок найстильнішого Бомер мають талію 18 см, що дозволяє збільшити кути до 55 градусів. А з виходом нових Catek step-ins, і того більше. У минулому році Курт провів найбільше часу на моделі Donek 210 см завтовшки 18 см. У цьому році він замовив 235. Але він занадто екстрімальний. Ксаті, він передає привіт всім жеського в Росії.

Отже, загальне правило - використовувати максимальні кути щоб уникнути чіпляння бутом про сніг в лежачому положенні.

Те, що рекомендує Джек (однакові 60/60 +/-), це як-би ідеал. Між нами (тільки нікому!) Кути Джека добре зашкалюють за 60 градусів. Все своє життя він свято вірив у Burton, але нещодавно спробувати Donek і зрозумів, як сильно помилявся. Єдине, що його пов'язує з Burton-му, це черевики. На жаль, Джек один з небагатьох Бомер, які взувають ноги по-розміром. Більшість "майстрів" катають в бутах на розмір або два менше, ніж їх нога. Так що, навіть з 18ті сантиметрової шириною, кути 55/60 цілком реальні.
Якщо ти шкребеш ботами про сніг - міняй кути, бути або дошку. Виступати нічого не повинно!

Тепер про колінах. Коли коліно впирається в коліно, то райдер дошку не прогнеться. Особливо жорстку, якою, наприклад, є Factory Prime. Для ефективного згину неодходімо розставити ноги ширше (близько 45-50 см між центрами кріплень). Підйом п'яти і шкарпетки трохи цьому допоможе. Підвищений попит (Підвищений = ключове слово, не чіплятися і з контексту не рвати) кант, особливо ззаду, більше зашкодить, чим допоможе, так як заднє коліно упреться в переднє.

Пару слів по-приводу "нової техніки". Винос заднього коліна назовні ж поняття умовне. Європейці, які www.purecarve.com, по-моєму, сприйняли це занадто буквально. Візуально, в більшості випадків, винос коліна практично непомітний, особливо для новачків з неозброєним оком досвідом і недорозвиненим чувстовм адекватної самооцінки. Все, що досягається "виносом коліна" назовні - це несопрікосновеніе його з передньою ногою. Мета одна-не перешкодити згину деревини. Є ще одна деталь-уникнути торсіального скручування, але це - деталі.

Поверхнево по-приводу кутів: Чим вони крутіше (бліше до 90 градусів), тим "лягти" буде складніше. Якщо спереду більше 65-ти градусів, то вхід в поворот буде утруднений. Якщо велика різниця між передніми і задніми кутами, наприклад 55/65, то едінсвенное средтво від болю в задньому коліні - кантінг. Більшість райдерів мого рівня, включаючи мене, практикує 55-58/60-62, виключно з-за комфорту. Для еврокарва дивись кути на їхньому сайті.

До речі, про колінах. Серед жорстких до цих пір не вщухають суперечки - стояти або тримати їх порізно.

Ну це ж елементарно. Коли коліно впирається в коліно, дошку далі певного становища зігнути не можна. На плоских гірках, тих, наприклад, що показані в настільки популярному "Геройському" Японському відео, стійка коліно в коліно ніяк не зашкодить. Незрозуміло навіщо взагалі розставляти ноги для Японського "героїзму". "Сквол" на плоских гірках буде тримати так само добре, як і сноуборд зі злучання колінами.

Коли ж мова йде про "справжніх" схилах для справжніх чоловіків, то "гомосексуальна" стійка Карвера просто не працює, як не пихкаючи.

Жоден гоншцік і "сильний" карви у світі не тримає колін разом. Не тому, що це "застаріло", а тому, що це небезпечно. Сучасні сноуборди вимагають АКТИВНОГО згину на відміну від старих коротких і м'яких моделей які чудово згиналися пасивно, тобто в середині під вагою райдера. Активний згин можливий тільки якщо ноги розставлені досить широко (50 см +/-), і коліна не впираються один в одного.

Швидкості і довжина дощок постійно ростуть. Ще п'ять років тому люди крутили пальцем біля скроні, побачивши 180ті сантімітрових дощок. Минулого року "перша десятка" Бомер вийшла на схил з 195, 205 і 210. У цьому році - 235 см. Якщо б прес міг видати більше - було б більше. На сьогодні - це межа.
Якщо ж дивитися не на максимум, а на середню довжину, то 175 см стало як би золотою серединою. Навіть така мініатюрна дошка не прогнеться сама по собі.

Якщо катаєтеся на середняцькі гірках і мяханькіх досочках, то можна впертися черевиком в черевик - нічого не змінитися. Якщо ж гори і дошки серйозні - то на жаль, коліна доведеться розвести.

Довжина дошки-це отнють не єдина причина для "нової" стійки (якій ось уже скоро 10 років). Але для тих, хто до сих пір в омані, ця точка зору може бути корисною.

Ок, зі стилями катання зрозуміло. Але що в принципі відбувається з жорстким сноубордингом? З одного боку, жорсткі лінії згортаються одна за одною. З іншого боку, на жорсткому ринку залишилися фактично тільки просунуті дошки. Модні дошки середньої якості не можуть довго прівлікать уваги, а особливо уваги публіки, велика частина якої знає толк в технічних аспектах катання. Навіть такий маститий виробник екіпу як Бертон:

Бертон розкручений у Європі. У Штатах йому більше віри немає. Від тего всі відвернулися. Точніше, він сам відвернувся від "жорстких". У 1998 році вони ще робили дошки у Вермонті, у себе на тестовій площі, якість була непоганим, треба помітити набагато краще того, що вони випускають зараз на заводі Хед в Австрії. Після 1998 року вони перевели проізводсвто до Австрії, і стали гнати попсу. Але це пів-біди. Ці фрірайдовскіе дошки, у формі гоночних, народ до цих пір в Європі купує як щось "справжнє". Репутація і букви Велика і гарна. Я чув, вони 40% ринку еше нещодавно тримали за гонади. Такий шматок утримати сьогодні нікому не під силу, так що монстр це ще той!
Біда у них трапилася (одна з версій, отримана мною з чуток від виробника Донека), коли вони Вермонтовскіе дошки почали роздавати направо-наліво гонщикам будь-якого рангу, програма промо, свого роду. Привчили народ настільки, що ніхто не міг змусити себе купити Бертон за нормальною ціною. Всі чекали безкоштовних дощок і розпродажів. Я отримав від них дві безкоштовних дошки, Ультра і Фекторі Праім.
Креп їх завжди відрізнявся хлюпкості і крихкістю, але вони замінюють його на новий, як тільки він сиплеться. Під рисою, складається враження, що в Америці вони втрачають гроші на продажу Алпайна, і навіщо їм усе це?
Ніхто не підтримував Алпайн, як Бертон, ніхто його красиво так не поховав. Я тебе породив ... ну і т.д.
Вони ж продовжують його випускати. Але не в такій кількості. І в основному для Європи. З каталогів жорсткий Мустафа прибрали, а це сильний удар з двох причин: по-перше, магазини не можуть подивившись в каталог замовити гоночні дошки, їм треба окремо дзвонити або йти в мережу.
По-друге, молоді люди не бачать більше реклами швидкісних дощок і навіть не уявляють собі для чого треба їздити на "гоночної монолижіне" замість справжнього борда. Бертон завжди описував і розповідав що і для чого в своїх каталогах. І, нарешті, як фінал, в команді Бертон залишився тільки Клуг. Всіх інших звільнили. Не дивлячись на те, що Клуг-Американець і зайняв 3 місце на Американській ж Олімпіаді, Клугом Американців не купиш. Його інтерв'ю, вміщеному на www.bomberonline.com, довіри серед публіки нема ніякого. У країні, де кожен третій допомагає кожному другому нае ** ть кожного першого, більшість "розділяє" рекламу і некомерційну інформацію. Все більш-менш досвідчені райдери знають ціну зламаних кріплень. Засовувати ногу в мaшaловку дурнів більше немає (я екстраполірую, і ультрірую, ясна річ, так що, Бертон-піпл, не дуйте). Подивіться навколо: Екстім-Карвер, Патріс і Жак, перейшли на Бомер-креп в цьому році! А як вони його зневажали ще рік тому?

А що відчуваєш, коли ламається дошка?

Дошка не ламається на дві частини, а просто тріскається. Дуже боляче вилітати з траси, або нічого не відчуваєш і не пам'ятаєш. Втрата пам'яті, шок, струсонув .... Гонки - для молодих.

А питання було про індустрію жорсткого сноубордингу:

Більшість людей в маленьких компаніях по всьому світу сподівалися, що Карвер буде з часом більше. Стрибунці в пайп, що палять crack-пайп в перервах, любителі скотитися з лавин, залишившись при цьому живими, а так само обкурені любителі слалому між дерев, в кінці-кінців виростають, їм стане в тяготи стрибати, колбаситись і ризикувати життям. Логіка була така. Цього не сталося.

Пару років тому індустрія сноуборду завдала важкого арт. удару по карвінгу. Мета - повне його іскоріненіе як "некомерційного" спорту, що приносить дуже мало грошей. Карвінг-занадто технічний вид спорту для молоді, а тому, він повинен померти. Більшість компаній вже зав'язав з жорсткими дошками.

І ось ще одна точка зору, в яку я сам з охотою вірю. Вона не повинна розглядатися сама по собі, як в іншому, і інші наведені тут ідеї.

Якщо ще зовсім недавно для утримання канта на крутому схилі в будь-яких умовах потрібен був жорстким комплект, то сьогодні для вирішення тієї ж задачі цілком можна обійтися верхніми "м'якими" комплектами практично всіх передових компаній. Крім "м'яких" черевик, які за жорсткості стоять в одному ряду з деякими "жорсткими" бутамі для фрікарва, і "м'якими" кріпленнями, які тримають не гірше деяких пластикових "жорстких", з'явилися ще й дошки, які за всіма "жорстким" характеристикам , таким, наприклад, як латеральний флекс, торсіональная жорсткості тощо, перевершують своїх старших "жорстких" братів. Під рисою, для карвінга тепер не потрібно мати жорсткого набору. І на додаток, як підлий удар по гонадах, на "м'яких" дошках можна їздити набагато "нижче" (і, стало бути, красивіше), ніж на жорстких. Іслючітельно через кутів кріплень і флексу бутів.

Не можна забувати, що ні один м'який комплект, яким би жорстким він не був, не зрівнятися у швидкості і контроль на гоночної траси та утрамбованої доглянутої цілині з цим жорстким Мустафа.
В іншому разі, у мене був би бойфренд і м'яка дошка.

Тобто ви з оптімізмоім дивіться в майбутнє?

Я не оптиміст і не песиміст. Це є моя точка зору.

Не все так погано. Мої особисті прогнози на найближчі п'ять років дуже навіть непогані. Ніякого "занепаду" немає, просто йде звичайне перерозподіл ніш. Та частина публіки, над якою працює індустрія і яка схильна до згубного впливу популярної реклами переходить на м'які дошки. Одиниці роблять це добровільно. Але та частина "жорстких", які розуміються на техніці і контролі практично ніколи не клюють на обробку. І до речі, не просто "обробку", а поставлені завдання зверху викорінити "жорсткості" в маркетингових відділах, а отже, фактично, вбити карвінг.

У той час, як більша частина індустрії відвертається від Карвер, інша частина забита замовленнями аж по саме літо. У найгіршому випадку, любителі будуть платити в два рази більше за дошки (якість яких, слід зауважити, постійно поліпшується).
І, нарешті, самі тішить вести: якість і характеристики дошок F2 вражають до сих пір навіть найзавзятіших Карвер, які нічого, крім "custom" дошок та $ 1500 - "Virus-oB" не визнають. Для російських Карвер може бути гаслом: "ми живі, поки F2 з нами".

F2 актуальний не тільки для російських райдеров. Саме ця, на мій погляд, "компашка" стримує ціни багатьох дрібних досочніков та карвінг-крамарів, навіть за тy бік ставу - у США та Канаді. Компашка чимала, запас міцності є, а тому цей монстр має якусь силу по всьому світу. Задерут ДонЕкі, Прайор та Койлери ціни, переступлять поріг хамства-люди повернутися до F2 особою, ну а до Донекам, відповідно. Надія почне вмирати, якщо F2 піде з ринку. www.f2.com

Якщо говорити про дрібних виробників, то нещодавно почав підніматися канадський Койлер. Передові "Бомер" вперше (!) Серйозно задумалися про придбання їх дощок у следуюшем сезоні. Поставлені в колінно-ліктьове положення договором NAFTA від 1994 року, який фактично перетворив Канаду і Мексику в офіційні колонії Америки, Канадці не в змозі підвищувати ціни з такою ж легкістю і нахабством, як це роблять Американські виробники. Ціни Койлера відносно скромні. Особливо, якщо врахувати той факт, що половина Бертоновской жорсткої команди, разогнаной в минулому році, оселa в Койлере ... і потребує уваги, поваги, ЗМІСТУ і дощок.

Кріплення, знову ж таки, F2-шні - дивні й дешеві. Катек тільки що задер планку на найближчі п'ять років своїм новим крепом (і розпродав весь річний запас "коротких" кріплень за місяць). Екстімкарвери зі Швейцарії ездют тепер в Bomber Trenchdigger-ax, а ще рік тому вернуть носа (мабуть втомилися Бертоновкіе пружини ламати, тільки прізнатся в цьому не хочут).

Райхле-окрема стаття. Краще жорстких бутів немає. SB 224 і 325 моделі йшли з лотка у Bomberonline-a за $ 75 і $ 100 у Жовтні. Ну хіба це схоже на "занепад"?

Які ще марки серійних дощок заслуговують на увагу? Oxygen?

Атомік не випускав. Навероне через це у них справи не дуже.
Дошки хороші. Якісні. Чи не Ultra-High-Performance, але зате вистачає надовго. Знаю з десяток хлопців і пару дівчат. Все від свого Кисню в захваті. Сам пробував тільки модель дворічної давності. Кажуть вони не змінювалися так сильно, як Nidecker рік від року.
Хлопці в shope розпиляли пару старих rentals. Всередині даний дерево, а не потерть. Якщо б Дід купував заведенням дошки, він обов'язково мав би Oxygen в колекції.

А жорсткі дошки Неad, які з'явилися в цьому сезоні? Пробували?

Гірше дошки для "hard pack" і "ice" знайти складно. Ніс вібрує і не тримає "edge" навіть на середній швидкості. "Sidecut" більше підходить для слалому, ніж "freecarve".
Але в той же час, краще цієї дошки для весняного снігу я не зустрічав.

Компанія Elan продовжує тримати на плаву жорстку лінію Ballistic, рекламуючи її як серезний гоночний снаряд. Якщо сноубордери який придбав Elan пощастить, і він зламає Ballistic в перший же сезон, компанія вишле йому нову дошку.

Розміри та описи Head до непристойності збігаються з розмірами Elan Ballistic. При найближчому рассматреніі виявилося, що це одна і та ж дошка. І та і інша дошки виробляються компанією Generic в Австрії. Тобто, долю цієї лінії можна передбачити з точністю 100%

Rossignol?

Rossignol довгий час іcпитивал терпіння жорстких сноубордистів торгуючи дошками з преcсованного пінопласту. Отчаянния спроба врятувати репутацію компанії, замінивши серцевину деревом в недалекому минулому закінчилася провалом, і вони закрили проізводсвто жеського дощок.

Наскільки мені відомо, большості компаній, які торгують "жорстким" інвентарем у Росії, перевірені роками на якість. Так що, якщо надумав спробувати "справжню" дисципліну, бери сміливо будь-яку дошку.

Що ще ви можете порадити людині, що починає освоювати карвінг?

Почитувати вумние думки на форумах в мережі, їздити з досвідченими людьми, а потім пробувати різні школи карвінгу і винаходити гібрид під стан схилу, нахил і ширину: якщо з ранку схил крижаний, стало бути для швидкої їзди підходить тільки Бомерний стиль. До полудня, коли сонце розтопить сніг, можна і побешкетувати в стилі Євро J.

Головне це що? - Ширина стійки (близько 50 см), ширина дошки (залежить від розміру пляшок), правильні кути (50-55-60), ну і, звичайно, розведені коліна. Решта - практика на крутому схилі доглянутому.

Щось я слішлком добрим, бл *, став на цих антидепресанта. Пора з ними кінчати. Е ***** Прозак!

До того часу, коли Дідусь сказав все, що він думає про своїх таблетках, стемніло. Засвітилися пожектора на схилах. Вже на трасі, встегнувшісь, Дід промовив:
- "Жорстка" публіка сьогодні складається в основному з дорослих райдеров та молоді, яка здатна оцінити технічну їзду і стиль. Карвінг-це спорт тих, хто любить Бисть їзду, адреналінову лихоманку, в кому живе дух гонщика, і кому не подуше скрегіт канта, трюки та стрибки. Це спорт людей, які люблять залишати чистий слід на снігу на очах здивованої публіки. Таких людей багато, і поки вони є, карвінг нікуди не дінеться.