СНОУБОРДИНГ (англ. snowboarding, від snow – сніг і board – дошка) – вид спорту, швидкісний спуск, що включає, з гірського схилу, виконання акробатичних елементів на спеціальній трасі і ін. на сноуборді – монолижі з окантовкою, на якій встановлені кріплення для ніг.
Сноубординг і його різновиди. Сноубординг виник як природне продовження гірськолижного спорту. (Хоча самі сноубордисти з великим небажанням визнають, – або не визнають зовсім, – це спорідненість, вважаючи сноубординг абсолютно самостійним видом спорту). Сноуборд декілька поступається гірським лижам в швидкості (100 км/ч проти 150), але перевершує по гостроті відчуттів. До того ж ази сноуборд-техники освоювати легко, а дошка вільніше в управлінні.
На відміну від гірськолижників, сноубордисти (їх також називають «бордерами», або «райдерами») стоять на дошці не особою, а боком щодо напряму руху (запозичення з серфінгу). При цьому важливе значення має стійка спортсмена. На жаргоні, сноубордист, який їздить лівою ногою вперед, – «регуляр» (англ. regular), правою, – «гуфі» (goofy).
Що входять в сноубординг дисципліни змагань підрозділяються на тих, що хронометруються (слалом) і оцінювані (фрістайл).
Слалом
Включає різні види слалому (норв. slalom): одіночний, паралельний, слалом-гігант, супергігант і паралельний гігантський, – а також сноубордкросс, що увійшов до офіційної програми в другій половині 90-х. Перемагає в змаганнях спортсмен, що швидше за всіх пройшов трасу.Слалом
Змагання по слалому проходять на гірському схилі (з певним перепадом висот і шириною траси) і відрізняються один від одного приблизно так само, як розрізняються між собою традиційні гірськолижні дисципліни. Траса «звичайного» слалому коротша; траса слалому-гіганта може досягати 1000 м, при цьому контрольних воріт на ній менше. Супер-гігант – найшвидший зі всіх видів сноубординга: швидкість спортсмена на трасі досягає 100 км/ч. (Короткі дистанції вимагають від учасників більше технічної майстерності – через більшу кількість контрольних вешок, які їм треба об’їхати, зате на довгих дистанціях їм доводиться «працювати» на вищих швидкостях). У паралельному слаломі два сноубордисти стартують одночасно на абсолютно однакових паралельних трасах і прагнуть випередити один одного.
Змагання по слалому складаються з двох етапів: кваліфікаційного і фінального. І у кваліфікації, і у фіналі спортсменові надається по одній спробі (у паралельному слаломі – по дві: одна на лівій, інша – на правій трасі). Підсумковий результат минулих у фінал спортсменів виводиться по сумарному часу, показаному в двох спробах.
У паралельному слаломі фінал проходить по системі з вибуванням, у разі нічийного результату призначається додатковий заїзд. Якщо спортсмен допустив фальстарт, не зупинився після подачі сигналу про фальстарт або перешкодив суперникові, він дискваліфікується.
Сноубордкрос
Сноубордкрос (англ. snowboardcross) – вільний спуск Бордеркроспо трасі завдовжки до 2000 м (і шириною не менше 30 м), в якому одночасно беруть участь 4-6 чоловік. Спортсмени здійснюють стрибки, повороти, долають перешкоди (хвилі, гребінка) і так далі Змагання по сноубордкроссу теж діляться на два етапи: кваліфікаційний і фінальний – з вибуванням (суперфінал і малий фінал).
За грубі технічні помилки (неправильне проходження траси) і за навмисні затримки суперника (поштовхи, удари і так далі) спортсмен дискваліфікується.
Фрістайл (Freestyle)
Freestyle Фрістайл (англ. freestyle – букв. вільний стиль) як дисципліна змагання є катанням трюка, що включає стрибки, обертання, сальто, греби і так далі (Немало трюків ріднить сноубординг з скейтбордингом – і частково роликами). На відміну від слалому, фрістайл – «суб’єктивний» вид спорту. Судді (3-5) виставляють оцінку за складність і техніку виконання трюків, амплітуду стрибка, красу і ін.Фрістайл підрозділяється на декілька видів.
Хафпайп (HalfPipe)
HalfPipe Хафпайп – катання в спеціальному похилому жолобі з щільного снігу, що формою нагадує половину труби, що розрізає уподовж (англ. half-pipe – напівтруба). Цей жолоб, який теж називають «хафпайп» (або «пайп), багато в чому схожий на рампу скейтбордистів і ролерів. Довжина хафпайпа в середньому складає 100 м, висота від дна до верхнього зрізу – 3-4 м, нахил подовжньої осі – 15-20 градусів. Спортсмен скачується від одного краю пайпа до іншого, вилітає по радіусу, здійснюючи при цьому той або інший трюк, «приземляється», вилітає з протилежного боку пайпа і так далі
Останнім часом великого поширення набув також квотерпайп (від англ. quarter – чверть + pipe, фігура, що нагадує одну, – але дуже велику – стінку хафпайпа), в самому кінці 90-х неймовірно популярний став суперпайп (хафпайп великих – по всіх параметрах – розмірів).
Біг ейр (Big Air)
Big Air Біг ейр (англ. big air, букв. великий простір) – стрибок із спеціального трампліну. Включає наступні фази: розгін, сам стрибок і приземлення. Стрибок повинен бути затяжним і видовищем. Оцінюється амплітуда стрибка, виконання трюка, чистота і чіткість приземлення.
Слоупстайл
Слоупстайл (англ. slopestyle, від slope – схил і style – стиль) – змагання на трасі з фігурами, розташованими в два і більш за ряди: проходячи трасу на тій або іншій ділянці, спортсмен має можливість вибору. слопестайл або джіббінг (англ. jibbing) – катання в сноуборд-парках, де встановлені спеціальні фігури для ковзання: рейли, «столи» і ін.
Всі вищеназвані дисципліни іноді об’єднують загальним поняттям «Технічний фрістайл».
Фрірайд
Фрірайд (англ. freeride – букв. вільний маршрут) – катання по складних і небезпечних гірських схилах. Ця сама екстремальна зі всіх різновидів сноубординга, по суті, сполучає в собі фрістайл і слалом. Вимагає виняткової сміливості і точного розрахунку. У змаганнях по фрірайду беруть участь лише спеціальноFreeride запрошені спортсмени. Перепад висот на ділянці складає 300-600 м, середній ухил – 35-45 градусів. Судді оцінюють (за спеціальною шкалою) стиль і техніку катання учасників, упевненість і «постійність» спуску, а також вибір маршруту. Як і в слоупстайле, успішне проходження складнішого маршруту (складність визначається кутом нахилу на тій або іншій ділянці, довжиною стрибка, складністю виконаного трюка і ін.) приносить більше балів. Залежно від характеру падіння на трасі з учасника знімається певна кількість балів.
У деяких класифікаціях фрірайд виділяють як окрему дисципліну сноубординга.
У сноубордингу існують і різновиди «незмагальні». Наприклад, фрірайд-беккантрі (англ. backcountry – букв. глушина): катання на тяжкоодоступних, надзвичайно небезпечних – і деколи абсолютно неосвоєних – гірських схилах (іноді сноубордисти висаджуються на вершину з вертольота, у нас це практикується на Камчатці),
